МЕТОДИЧНА РОБОТА

Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Наука очима молоді - 2019» (17.05.2019 р., с.172 «Розвиток критичного мислення учнів початкових класів»)

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Реформа освіти вимагає від педагогів сучасної Нової української школи зміну пріоритетів від знаннєєвого підходу у навчанні до діяльнісного. Початкова освіта переходить на компетентнісний розвиток школяра, а тому одних дидактичних знань вчителю стає замало. Необхідною і вкрай важливою умовою успішного навчання являється вміння педагога критично осмислювати і варіативно застосувати зміст, форми і методи з урахуванням інтересів та здібностей дітей. Концепція нової української школи передбачає визнання талановитості кожної дитини, а щоб це стало можливим, слід створити оптимальні умови для прояву таланту. Саме технологія розвитку критичного мисленнязабезпечує активні форми діяльності учнів, залучає їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Поняття «критичне мислення» дуже різнобічне. У побуті – «критичне» означає негативне ставлення до чогось, тому для багатьох «критичне мислення» – це суперечка, дискусія, конфлікт. Американський психолог Бенджамін Блум ввів поняття «критичне мислення» як мислення вищого рівня, яке включає в себе загальне та предметне (з окремих предметів) мислення. Д. Халперн у своїй роботі "Психологія критичного мислення" дає наступне тлумачення цього терміну: "Використання таких когнітивних навиків і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату. Відрізняється виваженістю, логічністю і цілеспрямованістю", іншими словами - це спрямоване мислення. С.О. Терно вбачає у критичному мисленні відправну точку для розвитку творчого мислення, а також наголошує на тому, що воно є оцінним та рефлексивним. Джон Дьюї вважав: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає».

Аналіз різних поглядів на тлумачення поняття «критичне мислення» дозволяє зробити певні висновки щодо етапів розвитку критичного мислення під час уроків у початковій школі:

І етап – актуалізація опорних знань, пробудження інтересу до нової теми, побудова власних прогнозів, визначення цілей пізнавальної діяльності;

ІІ етап – усвідомлення, осмислення нового матеріалу шляхом пошукової та продуктивної евристичної діяльності під час самостійної та групової роботи;

ІІІ етап – рефлексія, формулювання особистої думки, власного ставлення.

Отже, процес засвоєння знань відбувається у такій послідовності:

СПРИЙНЯТТЯ           ОСМИСЛЕННЯ         ЗАСТОСУВАННЯ

Реалізація цього процесу відбувається через систему методів, прийомів і стратегій. На першому етапі доцільно застосовувати такі стратегії як «Мозковий штурм», «Гронування», «Передбачення», «Попереднє керівництво». Слід зауважити, що на цьому етапі всі думки учнів приймаються незалежно від того правильні вони чи хибні, адже кожен має право на власну думку.

Другий етап передбачає використання стратегій: «Читання з позначками» (система «Допомога»), «Читання з передбаченням» (кероване читання), «Джигсоу – 1» («Мозаїка»), «Джигсоу – 2» (робота за запитаннями), «Доповідач-респондент», «Порушена послідовність». Перераховані стратегії спонукають до активності, згуртовують учнів, формують навички доповідача, розвивають творчі здібності і наближають учнів до усвідомлення теми, що вивчається.

На третьому, завершальному етапі слід використовувати такі прийоми: «Сенкан», «Дискусія», «Таблиця - допомога», «Кубування», «Есе», «Метод прес», «Письмо в малюнках». Тут учні можуть висловити свої думки, виразити ставлення до того чи іншого питання. Найкраще, якщо етап рефлексії буде супроводжуватися створенням якогось продукту. Цим продуктом можуть бути пам’ятки, лепбуки, плакати, стіннівки, малюнки та інше.

Розвиваючи критичне мислення в учнів початкових класів, слід пам’ятати, що добре цей процес зможе протікати лише тоді, коли будуть створені відповідні умови. А саме:

- виділити необхідну кількість часу і забезпечити можливості для застосування критичного мислення (це можуть бути не тільки уроки, процес розвитку критичного мислення безперервний);

- дозволити учням вільно розмірковувати та забезпечити середовище, вільне від насмішок (учень не повинен боятися зробити помилку, сказати щось не те);

- сприймати різноманітні ідеї та думки, активно залучати учнів до процесу навчання (всі ідеї потрібні і важливі – учень повинен це відчувати);

- вірити у кожного учня і цінувати їхні критичні міркування.

Вважаю, що критичне мислення можна розвинути у кожного учня, якщо неухильно дотримуватися вище зазначених умов.  Та як же зрозуміти ваш учень мислить критично чи ні? Це не складно, якщо звернутися до характеристик критичного мислення. Воно складається з таких компонентів:

- самостійність – кожна думка, ідея, судження носить індивідуальний характер;

- постановка проблеми – головна умова, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо;

- прийняття рішення – дозволяє оптимально розв’язати поставлену проблему;

- чітка аргументованість того, що прийняте рішення є найоптимальнішим, найкращим;

- соціальність – доводити свою позицію потрібно в спілкуванні, адже людина – частина соціуму.

Висновок

Технологія розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти. Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все «уміння вчитися», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Початкова ланка є фундаментом розвитку критичного мислення як пріоритетного напрямку навчання і виховання особистості сучасної молодої людини.

Список використаних джерел

1. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм.О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

2. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. — Київ: Літера ЛТД, 2018. — 160 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с.

4. Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. Терно // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 27-39

5. Халперн Д. Психология критического мышления. – Спб.: Питер, 2000 – 512 с.

11th International conference Science and society (26.04.2019 р., с.56 «Мотивація як основа ефективної реалізації пізнавальних інтересів у навчальній діяльності учнів початкових класів»)

Немає коментарів:

Дописати коментар